Як живеться в Україні бджолам та бджолярам

Дата: 20-05-2020, 16:54

Як живеться в Україні бджолам та бджолярам
20 травня світ відзначає Всесвітній день бджіл. До недавнього часу Україна входила в трійку найбільших експортерів меду (після Китаю, Аргентини). Це звучить гарно, але особливо не тішить. Хоча б тому, що скупляють український мед для закордонних ринків як сировину – за заниженими цінами. Крім того, українське бджільництво страждає від недосконалого законодавства та відсутності контролю за якістю і безпечністю продуктів. Кореспонденти «Нової Доби» вирішили розібратися, які проблеми має сьогодні українське бджільництво та пасічники.

Україну в світі визнають як батьківщину культурного бджільництва, заснованого нашим співвітчизником П.І. Прокоповичем, який створив першу школу пасічників і розробив основи ведення галузі майже 200 років тому. Виробничий фонд галузі налічує близько 400 тис. бджолярів та близько 3 млн бджолосімей. Загалом в Україні 97,7 – 98,2% меду становить продукція приватних господарств, 2,3–1,8% – сільськогосподарських підприємств. Середня кількість бджолосімей у одного пасічника дорівнює 50–100. Але останнім часом спостерігається обнадійлива тенденція: молоді пасічники нарощують свої господарства до 300 бджолосімей і більше. Районовані породи бджіл: карпатська, українська степова, поліська. Виробництво меду в середньому 70 - 80 тис. т. Законодавча база: Закон України «Про бджільництво» (№ 1492-ІІІ від 22 лютого 2000 року), підзаконні акти до нього та інші нормативні документи.

Як живеться в Україні бджолам та бджолярам


Бджільництво є базою та джерелом сталого розвитку для низки галузей, зокрема, галузі рослинництва, основою функціонування якої є розведення, утримання і використання бджіл для запилення рослин сільськогосподарського призначення та підвищення їх урожайності, фармацевтичної, харчової та інших. На основі вимог Законів України «Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про бджільництво» розроблено Програму розвитку галузі бджільництва України на період 2016-2020 рр.. метою якої є досягнення кількості бджолиних сімей у всіх категоріях господарств у 2020 р. до 6,0 млн. та виробництва натурального меду до 120 тис. т., воску до 2,8 тис. т..

– Галузь бджільництва є вагомою складовою аграрної галузі України і значною статтею аграрного експорту. Зокрема, у 2019 році обсяг експорту меду склав 55,7 тис. тонн, також за останні роки ми збільшили постачання цієї продукції до ЄС у 9,5 разів. Міністерство розуміє важливість підтримки галузі і наразі вже готуються зміни у законодавстві, які спрямовані на боротьбу з фальсифікатом, забезпеченням простежуваності виробництва, захисту рослин, спрощення процедури реєстрації пасік та інше. Також ми плануємо вдосконалити вимоги Закону України «Про бджільництво», — заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко. – Варто додати, що в рамках бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» передбачено підтримку галузі бджільництва за напрямами: компенсація вартості племінних бджолопакетів та бджоломаток – до 50% вартості, але не більше ніж 500 грн за бджолопакети і 100 грн за бджоломатки. Також власникам пасік з кількістю бджолосімей від 10 до 300 надаватиметься спеціальна бюджетна дотація у розмірі 200 грн на бджолосім᾿ю.

Як живеться в Україні бджолам та бджолярам


Втім професійні пасічники досить скептично ставляться і до обіцянок змінити законодавство, і до грошової компенсації від влади. У професійних колах пасічників скаржаться на те, що нині галузь перебуває в стані стагнації. І вважають, що для ефективної її роботи, зокрема й підвищення ефективності використання держдопомоги, бджільництво потребує комплексного нормативно-правового врегулювання. Йдеться, насамперед, про модернізацію Закону України «Про бджільництво» з урахуванням пропозицій фахових експертів. На їхню думку, однією з головних прогалин чинного законодавства у цій галузі є відсутність ветеринарно-санітарних вимог для потужностей із первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва. Це є однією з причин зниження ціни українського меду на світовому ринку.

Основною причиною здешевлення є політика українських трейдерів – вони збільшують обсяг експорту за рахунок демпінгу і закупівельної, і експортної ціни. У результаті закупівельна ціна меду в Україні зараз становить приблизно 35 грн за кілограм, і за таких умов пасічникам стає нерентабельно його виробляти. Звичайно, експорт меду як харчового продукту з доданою вартістю, в упакованому вигляді, приніс би більше коштів. І це могли б робити самі бджолярі, але спочатку потрібно, щоб були чітко прописані і дотримані ветеринарно-санітарні вимоги щодо первинного виробництва, зберігання та упакування меду. Їхнє впровадження дозволить пасічникам стати повноправними операторами національного, а згодом і міжнародного ринків. Крім того, мед – не єдиний продукт бджільництва, який можна експортувати. Ще є багато нішевої продукції – пилок, маточне молочко, перга, прополіс, віск. Цим теж могли б займатися бджолярі, створюючи мікропідприємства.

Як живеться в Україні бджолам та бджолярам


Разом з цим пасічники занепокоєні проблемами, що пов’язані з отруєннями бджіл засобами захисту рослин. Зокрема, до недавнього часу Україна входила в трійку найбільших експортерів меду (після Китаю, Аргентини). Головний ринок збуту для українського меду – країни Європейського Союзу. Серед основних експортерів Німеччина, Польща, Бельгія. Разом з тим за даними Мінагрополітики у 2018 році експорт меду з України знизився на понад 25% і як наслідок, Україна втратила статус третьої країни-експортера меду в світі – 2017 року експортувала близько 68 тис. т. меду, 2018 року цей показник знизився до 49,4 тис. тонн. Головною причиною цього стало отруєння бджіл засобами захисту рослин, що є однією з основних проблем галузі на даний час. Це стосується, зокрема, порушення технологічних вимог щодо проведення обробок засобами захисту рослин та неповідомлення пасічників про проведення таких обробок відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво».
На думку чиновників, головною причиною смертності бджіл є те, що бджолярі не реєструють свої пасіки. Але проста логіка свідчить, що це зовсім неправильний підхід до справи. Аграрні підприємства та фермери, що застосовують отрутохімікати для обробіття угідь, мають обирати нетоксичні препарати, які б не шкодили не лише бджолам, а й птиці, рибі, тваринам, зрештою самими людям. Вони повинні попереджати не тільки бджолярів, а все населення.
Натомість в Україні законодавство працює таким чином, що пасічник має доводити, що його бджоли загинули від використаного аграрієм отрутохімікату. Цей процес довготривалий і складний, у тому числі в роботі самої комісії, яка з᾿ясовує всі факти отруєння бджіл. До того ж трапляються випадки, що агрономи подають неправдиву інформацію про те, яким саме пестицидом обробляються рослини. Бджоляр платить за дослідження лабораторії, яка шукає вказаний пестицид, але не знаходить його, і видає документи, які вказують, що не знайдено вказаного пестициду у відібраних пробах бджіл, рослин тощо, тобто причини загибелі бджіл невідомі.
Так, звісно, бджоляр має за чинним законодавством бути зареєстрованим в сільраді і мати ветеринарний паспорт пасіки. Цей законодавчий припис порушений бджолярами. Але жодна реєстрація ще не врятувала бджоляра від втрати пасіки через отруєння бджіл пестицидами. Тут потрібне законодавство прямої дії для всіх субєктів, і метою має бути не покарання винних, а збереження бджіл.

Важливою проблемою є також недостатній рівень використання бджіл для запилення ентомофільних сільсько-господарських рослин і як наслідок зниження кількісних та якісних показників продукції галузі рослинництва й рівня рентабельності галузі бджільництва.

Нещодавно на виконання Постанови Президії НААН ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» розробив пропозиції про внесення доповнень щодо використання запилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських рослин як обов’язкового технологічного елементу їх вирощування до Закону України «Про бджільництво», а до «Кодексу України про адміністративні правопорушення» – з питань удосконалення адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі бджільництва в частині отруєння бджіл засобами захисту рослин. Пропозиції надано до Мінагрополітики в установленому порядку. Хочеться сподіватися, що ці та інші обіцяні дії допоможуть українській бджолі вижити, а бджолярам зайняти гідне місце і світі.

Владислав Бедринець


У підготовці матеріалу використано такі інформаційні джерела: Національна академія аграрних наук України (
«Бджільництво України: стан, проблеми, шляхи розв’язання»), Аграрне інформагентство «Agravery.com» («У Мінекономіки обговорили проблеми та шляхи розвитку бджільництва»),
«Mind.ua» («Гроші на пасіку: що не так із держпідтримкою бджолярів»), «cheline.com.ua» («Солодка справа: реалії та перспективи бджільництва»), «tvoemisto.tv» («Перші в Європі. Як український мед завойовує світ та що з ним не так»).

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода